"Істоти вищих рівнів розвитку, ніж люди", К. Е. Ціолковський

“Істоти вищих рівнів розвитку, ніж люди”

Костянтин Едуардович Ціолковський

1933

Розвиток (філогенетичний) органічного світу на Землі не припинився, особливо розвиток людини. Тисячу років тому вона була не такою як тепер, 5000 років тому – ще простішою, 10000 років тому була близькою до тварин, а 100000 років тому була родичкою мавп. Йдучи ще назад, дійдемо до ссавців, ящерів, плазунів, риб, черв’яків і бактерій.

І всі ці стадії пережила людина, перш ніж стати теперішнім “царем” тварин. Ясно, що через 1000, 10000 років вона буде іншою істотою, вищого типу. Оскільки і раніше ми бачили тільки її прогрес щодо маси, складності, розуму, знань і могутності, то і в майбутньому іншого не можемо чекати. Отже, ми чекаємо вищих істот на Землі. На мільйоні мільярдів інших планет також мають бути тварини. Які ж вони? На Землі їхня висота залежить від їхнього родового (філогенетичного) віку, на інших планетах – також. Але вік Землі надзвичайно малий, особливо вік людства. Немовлят же, взагалі, тим менше числом, чим менше вони прожили. Тож таких дитячих планет, як Земля, не багато у всесвіті. Більшість планет, особливо їхнє людство, досягло мужнього віку, як досягне його з часом і Земля.

У цьому мужньому віці тварини мають бути досконалими тілом, почуттями, розумом, знаннями і могутністю.

Могутність ця має бути дуже високою. Якщо й тепер людина сподівається не тільки підкорити природу, а й подорожувати серед планет і зірок всесвіту, то наскільки ж неймовірною буде її справжня могутність, а тим більше могутність зрілих планетних істот?

Ось вам перша категорія вищих тварин: майже всі істоти всесвіту такі.

Але істоти ці не однакові, як неоднакові тварини і люди нашої планети. Усі люди будуть високі, але ступінь цієї висоти далеко не одноманітний. Так не однакова і досконалість жителів будь-якої планети: обрані – вищі за пересічних. Але на кожній планеті різні ступені обрання, нібито різні “начальники”. Всі ці люди різних ступенів гідності. Вищий його ступінь належатиме останньому, обраному з обраних, найдостойнішій істоті планети. Він, зі своєю радою, і керує всією планетою. Який же він має бути високий?! Це буде і на Землі, це давно відбулося і на величезній більшості планет.

Ось вам другий великий щабель вищих тварин всесвіту. Але кожна планета крихітна порівняно з простором, що оточує сонце. Планета використовує мільярдну частину енергії сонячних променів. Навіщо пропадати добру! Могутність планетних жителів дозволяє їм використовувати всю променисту енергію їхнього сонця. Вони заволодівають навколосонячними пустелями, будують там житла, пристосовуються до нових умов і розмножуються відповідно до навколишньої сонячної енергії. Їхнє населення збільшується в мільярди разів порівняно із земним. Разом з тим зростає кількість послідовних обрань і досконалість останнього виборного, тобто президента сонячної системи.

Ось вам і третій великий щабель вищих істот: це правителі сонячних систем. Число їх у відомому всесвіті (космосі) має досягати числа сонць, тобто мільйона мільярдів.

Чи не об’єднаються також і сусідні групи сонць? У них можуть бути спільні справи й обрана рада зі своїм головою.

Можуть об’єднатися і спіральні туманності (чумацькі шляхи) і дати своїх обраних. Може об’єднатися і весь всесвіт під управлінням однієї істоти.

Ви скажете: від однієї крайньої спіральної туманності до іншої діаметрально протилежної, тобто через весь відомий всесвіт світло йде 200 мільйонів років. Які ж тут можуть бути зносини, які рішення, які вказівки? Вони завжди запізнюються і краще вирішувати справи місцевим розумом, місцевою радою, наприклад, планетною або сонячною.

Але, по-перше, час – поняття умовне для всяких істот – що для нас багато, то для інших – нуль. По-друге, хіба немає агентів більш пружних, ніж відомий світлоносний ефір? Це нове середовище може поширювати променисту енергію в мільйони і більйони разів швидше, ніж відомий ефір. Час нескінченний. Відповідно до цього і сюрпризи всесвіту нескінченно різноманітні, дивні і нескінченні.

Звичайно, всі ці істоти впливають одна на одну і перебувають у взаємній залежності. На кожній зрілій планеті найбільше значення має, для пересічного громадянина, обрана ним самим селищна (умовно) рада і її президент. Менше впливу чинить президент, обраний не ним, а його обраними найпростішими президентами тощо. Найменше втручання у справу здійснює верховний президент планети. Але планетні президенти не цілком вільні: у планетні справи іноді втручається сонячна рада тощо. Найрідше втручання загального президента відомого всесвіту. Яким є втручання нескінченного невідомого всесвіту – ми не знаємо, але, ймовірно, існує і воно, хоча можна сказати, що воно нескінченно рідкісне. Взагалі, чим могутніший і вищий голова, тим влада його рідше проявляється. Але все ж могутність його неймовірно велика.

Бажаєте прочитати інші твори Костянтина Едуардовича Ціолковського?

Ви можете читати їх онлайн українською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Наукова спадщина”.

Ви можете читати їх онлайн в оригіналі російською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Научное наследие”.

Приємного прочитання!