“Громадяни Всесвіту”
Костянтин Ціолковський
1933
Тут ми хочемо почати спочатку, тобто з елементів всесвіту. Хто безсмертний громадянин космосу? Це його атом. Атом – не той, який відомий у науці, а справжній – неподільна частинка, матерія. Чи є така? Навряд чи. Звернімося до наукових фактів. Усі, так звані атоми (92 штуки) складаються з водню. Сам водень складний. Але є ще ефір. Він складається з надзвичайно малих частинок. Можливо, що з них складається вся матерія, тобто всілякі інші атоми.
Істинний атом невідомий. Одне спостерігається: чим простіший атом, тим розпад його важчий. Наймасивніші атоми розпадаються за тисячі років і навіть швидше. Менш масивні – за мільярди років. Ще простіші – за більйони, трильйони і децильйони років. Такими, можливо, є частинки водню й ефіру.
Матерія – носій почуття, оскільки нічого крім матерії немає. Чому ж тоді приписати почуття? Де матерія, де атом, там і почуття. Атом або частину його можна умовно назвати первісним (примітивним) або найпростішим духом, але ми бачили, що кожен атом є союзом найпростіших. Доля невідомого найпростішого залежить від участі відомих науці атомів.
Скільки істинних атомів, стільки й первісних духів. Первісний дух блукає всесвітом і утворює союзи. Ми знаємо у світі тільки союзи. Життєве відчуття істинного атома залежить від складності союзу, в якому він перебуває: що складніший союз, то складніша діяльність і відчуття атома. Ось приблизне грубе зображення життя атома, що поступово ускладнюється.
…………………………………………………… (початок невідомий).
1. Життя в частці світлоносного ефіру. Існування протягом децильйонів років, а далі – розпад на простіші частинки або надходження в комбінацію складнішу.
…………………………………………………… (невідомий інтервал).
2. Існування протягом трильйонів років у частці водню, а після цього – розпад або надходження в складнішу організацію.
3. Перебування в 92 атомах відомих елементів, потім – розпад або ускладнення.
4. Життя в рослинах і нижчих тваринах.
5. Життя в людині та вищих істотах.
Єдине “Я” або єдиний дух знаходиться тільки в невідомому примітивному атомі. У всіх інших відомих частинках міститься тим більше духів, чим частинка складніша. Нам відомі тільки союзи духів. Навіть частинки ефіру союз духів. Але союз цей дуже міцний, майже неруйнівний, бо зберігається децильйони років. Безліч духів у ньому, ймовірно, і відчувають відповідно. Слово почуття тут має тільки математичне значення, як порошинка, яку ми не вішаємо, не міряємо і не вважаємо за масу. Це умовне небуття. Тільки у вищих тварин духи відчувають те, що ми умовно називаємо життям, або буттям.
Людина або ще вища комбінація відображає всесвіт хоч і не повно, але правильно. Така комбінація духів є дуже складною державою духів під єдиним управлінням. Але ця комбінація, як найбільш пасивна, найменш стійка. Однак, тривалість цієї стійкості може вельми зрости. Вона невизначена і багато залежить від механізму союзу. Як життя республіки або стійкість залежить від законів країни, так і тривалість існування тварини – від досконалості її організації. У держави може бути такий устрій, що вона не тільки зберігатиметься, а й переможе всі інші організації. Так і вдала тварина може стати переважним типом.
Назвемо умовно первісний дух ефіром. Яка ж його доля? Він блукає по всьому всесвіту і яким є його стан, таким є і стан атома. Яка ж доля одного атома, така доля і всіх.
Отже, щоб дізнатися долю атома, ми повинні дізнатися долю всесвіту. Вона ж відбивається у вищих людських істотах і тому їм відома.
Наука з її висновками – ось відображення космосу. Розум і почуття – джерело науки.
Кожен зрілий розум говорить одне й те саме: якщо у всесвіті не буде зла, горя, недосконалості, невігластва, слабкості й божевілля, то й атому буде добре.
Звідси висновок: у всесвіті треба усувати все лихе, що заподіює страждання або розмножує безумство. Але усувати це треба без мук для того, кого знищують. Як же це зробити? Дуже просто – треба зупинити розмноження недосконалих. На це є багато способів.
Навпаки, треба всіма силами розумних вищих істот сприяти розмноженню досконалого. Нехай світ заповниться ним якнайшвидше і нехай панує в ньому розум, що приносить щастя і знищує горе.
Переклад з російської © Mykola Krasnostup
Бажаєте прочитати інші твори Костянтина Едуардовича Ціолковського?
Ви можете читати їх онлайн українською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Наукова спадщина”.
Ви можете читати їх онлайн в оригіналі російською мовою або завантажити безкоштовно у форматі PDF на сторінці сайту “Научное наследие”.
Приємного прочитання!